-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний са́ло  
родовий са́ла  
давальний са́лу, са́лові  
знахідний са́ло  
орудний са́лом  
місцевий на/у са́лі  
кличний са́ло*  

Словник синонімів

I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩдіал., СИТЬдіал.,ОМА́СТАдіал., ТУКзаст.; ВО́РВАНЬзаст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Простягнув [Борис] їй шматок ляща, який світився прозоро-зеленкуватим жиром (Є. Гуцало); Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб); Його жінка, глупе, заплиле товщем сотворіння, півдня сиділа на анку спеціально для того, аби.. бачити поклони і принижене згинання (Г. Хоткевич); Руки стали повні, м’які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький); З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м’ясо (І. Франко); Насилу добрався він.. до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (з науково-популярної літератури); Присохне, як овечий лій (приказка); Мовчки смакував [сусід] зарум’яненою свининою, що з неї стікав смалець (С. Чорнобривець).
ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). На льоду давно скутого кригою Уралу виникла весела і велелюдна ковзанка, на яку з стрімкого берега теж вилітали санчата з галасливою молоддю (З. Тулуб); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); У неділю ясно світить сонце.. Скоро на Дніпрі піде шуга (В. Собко); Напереріз кранові, пробиваючись крізь шерешень, помчали звідусіль катери (О. Гончар).
СА́ЛО (просолений свинячий підшкірний жир, відокремлений від м’яса), СОЛОНИ́НАдіал.;ШПИК (у шматках з перцем); СМА́ЛЕЦЬ (витоплене); ЛІЙ, ЖИР, СИТЬ (овече). Обідають під копою: хліб, сало, огірки (С. Васильченко); Вона щойно бачила в коморі два лантухи петлюванки, діжечку солонини (В. Земляк).

Словник фразеологізмів

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він [кінь] попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він [кінь] попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл. Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. — Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах); Кинувши трубку, він .. вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т. ін. Ласо, пожадливо, заздрісно. Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає як кіт на сало тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ’яненко); У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти як кіт на сало позирає (Д. Бедзик).

на комари́ному са́лі, жарт. Пісний, немащений. — Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (С. Добровольський).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т. ін. Ласо, пожадливо, заздрісно. Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає як кіт на сало тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ’яненко); У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти як кіт на сало позирає (Д. Бедзик).

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров [дитина]! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров [дитина]! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

як бобе́́р у са́́лі. Дуже добре, заможно, безтурботно. Живе як бобер у салі (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися, наки́нутися і под. Жадібно, дуже енергійно. Допавсь, як кіт до сала (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т. ін. Ласо, пожадливо, заздрісно. Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає як кіт на сало тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ’яненко); У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти як кіт на сало позирає (Д. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти. Досита, досхочу, надміру. Дивлюсь, як сказилася моя баба .. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич).

як са́лом по губа́х кому. Кому-небудь приємно, радісно. — Що на майдані робиться? — Мітингують, пане отаман.— Тур заявив, що годі .. гайдамакам як салом по губах (П. Панч).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. ла́сий, охо́чий і под. Дуже, надзвичайно. — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. ла́сий, охо́чий і под. Дуже, надзвичайно. — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок).