-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив садови́тися, садови́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   садові́мося, садові́мось, садові́мся
2 особа садови́ся, садови́сь садові́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа садови́тимуся, садови́тимусь садови́тимемося, садови́тимемось, садови́тимемся
2 особа садови́тимешся садови́тиметеся, садови́тиметесь
3 особа садови́тиметься садови́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа садовлю́ся, садовлю́сь садо́вимося, садо́вимось, садо́вимся
2 особа садо́вишся садо́витеся, садо́витесь
3 особа садо́виться садо́вляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
садо́влячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. садови́вся, садови́всь садови́лися, садови́лись
жін. р. садови́лася, садови́лась
сер. р. садови́лося, садови́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
садови́вшись

Словник синонімів

СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯрозм., УСІДА́ТИ[ВСІДА́ТИ]діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ[ВСА́ДЖУВАТИСЯ], УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). - Док.: сі́сти, усі́сти[всі́сти], опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися[всадови́тися], усі́стися[всі́стися], присі́сти, осі́сти, упа́сти[впа́сти], плю́хнутися, підсі́сти. - Сідайте ж! - показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); [Прохор:] Милості просимо садовитися. [Сільський староста:] Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); - Доня не зрозуміла батька.. - сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).