МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯіст.;МАЙНО́розм.,МАЄ́ТНІСТЬзаст., ДЕРЖА́ВАзаст.,ГРУНТзаст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІРіст.,ЕКОНО́МІЯіст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОКіст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). [Золотницький:] Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах - ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, - нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх - зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).