ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р’Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках,омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу(затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор’я дуб зелений (переклад М. Терещенка).

ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості),СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...Шелестить степ тирсою, шелестить, хвилюється, свято оберігаючи сказання про славу давно минулих днів (А. Трипільський). Не тільки гомерівський епос, але і трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда побудовані на народних міфах, народних сказаннях і переказах (М. Рильський); Дія молодечої поеми Пушкіна "Руслан і Людмила" починається і кінчається в Києві. Це - Київ казки, Київ билини, Київ народних переказів (М. Рильський).

РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: - Ти - в одну сторону, а я - в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили [рибалки] Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.