ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВОзаст.;САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). - Треба надати необмежену диктаторську владу довіреній особі, щоб енергійно і безповоротно в самому корені придушити будь-яку ознаку протидії (М. Стельмах); Коли в країні не вспіло скластись ніякої міцної й упорядкованої сили громадської, яка могла б стати проти царства й його порядків, то противенство їм тільки й виходило з самих селян-хліборобів та з далекого козацтва (М. Драгоманов); Німецькі інженери усунули радянських, щоб не брали участі у відбудові печі, щоб унеможливити прояви саботажу (І. Ле).