-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний рі́пиця рі́пиці
родовий рі́пиці рі́пиць
давальний рі́пиці рі́пицям
знахідний рі́пицю рі́пиці
орудний рі́пицею рі́пицями
місцевий на/у рі́пиці на/у рі́пицях
кличний рі́пице* рі́пиці*

Словник фразеологізмів

[аж] по са́му рі́пицю. Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь; повною мірою, повністю, до решти. — Іди, вони [німці] тобі приріжуть [землі]. Як одхватять, то аж по саму ріпицю (Григорій Тютюнник).

[аж] по са́му рі́пицю. Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь; повною мірою, повністю, до решти. — Іди, вони [німці] тобі приріжуть [землі]. Як одхватять, то аж по саму ріпицю (Григорій Тютюнник).

утну́ти по са́му рі́пицю кому. Змусити кого-небудь бути покірнішим, дуже обмеживши у чомусь. Гаркуша промовчав, понурившись над возом. Ой, утнуть, здається, утнуть по саму ріпицю! Їхнє сьогодні право, що хочуть, те й роблять (О. Гончар).