-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | різьби́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | різьбі́мо, різьбі́м |
| 2 особа | різьби́ | різьбі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | різьби́тиму | різьби́тимемо, різьби́тимем |
| 2 особа | різьби́тимеш | різьби́тимете |
| 3 особа | різьби́тиме | різьби́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | різьблю́ | різьбимо́, різьби́м |
| 2 особа | різьби́ш | різьбите́ |
| 3 особа | різьби́ть | різьбля́ть |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| різьблячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | різьби́в | різьби́ли |
| жін. р. | різьби́ла |
| сер. р. | різьби́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| рі́зьблений |
| Безособова форма |
| рі́зьблено |
| Дієприслівник |
| різьби́вши |
Словник синонімів
РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ [ВИРІ́ЗУВАТИ], КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ [МЕРЕ́ЖИТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (перев. на дерев’яних предметах). - Док.: ви́різьбити, ви́різати, закарбува́ти, ви́карбувати, ви́мережати [ви́мережити], змере́жати [змере́жити]. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко); Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); [Демко:] Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (М. Кропивницький); Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші.. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (П. Панч).