різникувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | різникува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | різнику́ймо | |
| 2 особа | різнику́й | різнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | різникува́тиму | різникува́тимемо, різникува́тимем |
| 2 особа | різникува́тимеш | різникува́тимете |
| 3 особа | різникува́тиме | різникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | різнику́ю | різнику́ємо, різнику́єм |
| 2 особа | різнику́єш | різнику́єте |
| 3 особа | різнику́є | різнику́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| різнику́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | різникува́в | різникува́ли |
| жін. р. | різникува́ла | |
| сер. р. | різникува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| різникува́вши | ||