різникувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив різникува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   різнику́ймо
2 особа різнику́й різнику́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа різникува́тиму різникува́тимемо, різникува́тимем
2 особа різникува́тимеш різникува́тимете
3 особа різникува́тиме різникува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа різнику́ю різнику́ємо, різнику́єм
2 особа різнику́єш різнику́єте
3 особа різнику́є різнику́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
різнику́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. різникува́в різникува́ли
жін. р. різникува́ла
сер. р. різникува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
різникува́вши