-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ріді́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ріді́тиме | ріді́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ріді́є | ріді́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| ріді́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ріді́в | ріді́ли |
| жін. р. | ріді́ла |
| сер. р. | ріді́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| ріді́вши* |
Словник синонімів
ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. - Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Кочура); Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Г. Квітка-Основ’яненко); Глянув [Семен] у вікно: пожовклий сад прорідів, і крізь нього стало видно білі стіни Ганнусиної хати (Р. Іваничук); Розкошлачений чуб змінився строгою зачіскою, волосся зріділо (С. Журахович); Шуварі нарешті зрідли і показалось викошене місце (В. Гжицький).