ріднитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | рідни́тися, рідни́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рідні́мося, рідні́мось, рідні́мся | |
| 2 особа | рідни́ся, рідни́сь | рідні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рідни́тимуся, рідни́тимусь | рідни́тимемося, рідни́тимемось, рідни́тимемся |
| 2 особа | рідни́тимешся | рідни́тиметеся, рідни́тиметесь |
| 3 особа | рідни́тиметься | рідни́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рідню́ся, рідню́сь | ріднимо́ся, ріднимо́сь, рідни́мся |
| 2 особа | рідни́шся | рідните́ся, рідните́сь |
| 3 особа | рідни́ться | рідня́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ріднячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | рідни́вся, рідни́всь | рідни́лися, рідни́лись |
| жін. р. | рідни́лася, рідни́лась | |
| сер. р. | рідни́лося, рідни́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| рідни́вшись | ||