-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рі́дний рі́дна рі́дне рі́дні
родовий рі́дного рі́дної рі́дного рі́дних
давальний рі́дному рі́дній рі́дному рі́дним
знахідний рі́дний, рі́дного рі́дну рі́дне рі́дні, рі́дних
орудний рі́дним рі́дною рі́дним рі́дними
місцевий на/у рі́дному, рі́днім на/у рі́дній на/у рі́дному, рі́днім на/у рі́дних

Словник синонімів

БЛИЗЬКИ́Й (який має пряме, безпосереднє відношення до кого-небудь, тісно пов’язаний з ним особистими інтересами), СВІЙпідсил., РІ́ДНИЙпідсил.Ще вчора дівчина нікого не потребувала, ..а сьогодні їй уже хотілось бачити людей і серед них когось близького.. (В. Підмогильний); За годину був Тарас уже своєю людиною і в чистенькій хатинці, і в невеличкому садку (О. Іваненко).
ДОРОГИ́Й (який викликає високі почуття, близький серцю, необхідний), МИ́ЛИЙ, РІ́ДНИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЗАПОВІ́ТНИЙ, ЗАВІ́ТНИЙрідше, ДОРОГОЦІ́ННИЙпідсил., СВЯЩЕ́ННИЙпідсил., СВЯТИ́Йпідсил.Хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю (М. Коцюбинський); Кожен бачив.. молодую молодицю, що безмовно сиділа, наче стративши таки дощенту усе дороге та любе (Марко Вовчок); Тут, надворі, я зараз почувався вільніше, мене ніщо не сковувало, я був наодинці з собою, й менібула рідна й дорога моя воля (Є. Гуцало); Перечитуючи знову заповітний лист, вона ніби торкнулась серцем джерела, яке виповнило його по вінце дивним почуттям (Н. Рибак); - Кожда громада має свої дорогоцінні установи і порядки, породжені потребами (І. Франко); Тася заздрила подругам, знайомим, усім людям, для яких слово "мати" було священним (Л. Дмитерко); Є хіба святіше слово - мати? Чи людина, що рідніш бува? (Я. Шпорта).
РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).
РІ́ДНИЙ (в якому хтось народився, виріс тощо), РОДИ́МИЙрозм., РОДИ́ННИЙдіал., ПИТО́МИЙзаст., ПИТИ́МИЙзаст.; БА́ТЬКІВСЬКИЙ, О́ТЧИЙзаст. (де знаходиться домівка батьків); МАТЕРИ́НСЬКИЙ (де знаходиться домівка матері). І знов бачу тебе, мій рідний краю! (І. Нечуй-Левицький); Скоро Ростоки. Маріка лагодиться вже злізати, бо то її родиме село (Г. Хоткевич); Яким усе ще не міг допитатися до свого родинного села (О. Ковінька); - Гіп-гіп! - всі кричать солдати на палубі корабля, Узрівши зубчастий Тауер, узрівши місця питомі (М. Бажан); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка); Хто з нас батьківську країну Проміняє на чужу? (П. Грабовський); Лечу стежками поміж ниви отчі, Де кров’ю сонця збризкана трава (Д. Павличко).

Словник антонімів

РІДНИЙ ЧУЖИЙ
1. Який має кровні зв’язки, кровну спорідненість з ким-н. Який не має кровної спорідненості з ким-н.
Рідний, а, е ~  чужий, а, е бабуся, батько, дитина, дитя, дідусь, дружина, дядько, зять, людина, мати, невістка, сестра, чоловік; батькові, мені, нам, сестрі, тобі. Бути, залишатися, вважатися, ставати, уважатися рідним ~  чужим.  У знач. ім.: Рідні - батьки; ~  чужі - той, хто не є кровно спорідненим.
2. Близький кому-н. духом, звичками, поглядами, власний. Який має інші погляди, прагнення, інтереси, далекий.
Ріднічужі звички, обличчя, однодумці, погляди, приятелі, соратники; класові, мені, організації, учням. Бути, здаватися, зробитися, рахуватися, ставати (зовсім) рідним ~  (зовсім) чужим. Досить, дуже, цілком ріднийчужий.
3. В якому народився, виріс хто-н., який пов’язаний з чиїмсь місцем народження. Який не є батьківщиною, постійним місцем проживання кого-н.
Рідний, а, е ~ чужий, а, е батьківщина, дім, земля, край, місто, місце, місцевість, мова, оселя, село, сторона. Бути, ставати кому-н. рідним, як рідний ~ чужим, як чужий.
Рідна країна - батьківщина ~ чужа країна - чужина. Рідна мова, рідне слово - мова національності, до якої належить дана людина.
Чужа земля, немов полин, а рідна - приносить насолоду серцю (Народне прислів’я). Вона ж свою дитину годувала Та вже й сусідську бавила, чужу (Л.Костенко).
Чужісінький ~ ріднесенький, чужинний //чужинський ~ рідний Пор. ще: ДАЛЕКИЙ ~ БЛИЗЬКИЙ.

Словник фразеологізмів

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

рі́дного ба́тька прода́сть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість. — Знаємо ми таких приятелів [станового]. Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якза рі́́дного ба́́тька (та́́та), зі сл. пра́́вити, гну́́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний).

якна [свого́́ (рі́́дного)] ба́́тька, зі сл. крича́́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).