рідкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рідкува́тий рідкува́та рідкува́те рідкува́ті
родовий рідкува́того рідкува́тої рідкува́того рідкува́тих
давальний рідкува́тому рідкува́тій рідкува́тому рідкува́тим
знахідний рідкува́тий рідкува́ту рідкува́те рідкува́ті
орудний рідкува́тим рідкува́тою рідкува́тим рідкува́тими
місцевий на/у рідкува́тому, рідкува́тім на/у рідкува́тій на/у рідкува́тому, рідкува́тім на/у рідкува́тих

Словник антонімів

ГУСТИЙ РІДКИЙ
1. Який складається з великої кількості близькорозміщених один від одного предметів, частин і т. ін., (розміщених речей), щільний, (що висить) рясний. Розташований або розміщений неблизько або нещільно один від одного, рідкуватий, розкиданий.
Густий, а, е ~  рідкий, а, е борода, волосся, гребінь, грива, дощ, листя, ліс, пшениця, сніг, трава. Густі ~  рідкі берези, брови, вії, дуби, зарості, зорі, зуби, крони, кущі, липи, ліхтарі, сосни, стовпи. Бути, виростати, залишатися, зробитися, стати густимрідким. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно, незвичайно густийрідкий.
2. З великим вмістом, концентрацією в рідині чого-н., тугий, крутий. Який перебуває в стані рідини.
Густий, а, е ~  рідкий, а, е борщ, варення, вершки, каша, кисіль, клей, мед, молоко, сироп, сметана, фарба. Бути, здаватися, зробитися, уважатися дуже густимрідким. Винятково, дуже, зовсім, надмірно, сильно густийрідкий.
В густому житті рідкий кукіль росте. Сій просо рідко, де дітей черідка. Сій просо густо, де дітей пусто. Брехня густа, але пуста, а правда рідка, зате як квітка (Народні прислів’я).
Густесенький ~рідесенький, густина ~рідина, густо ~рідко, густіти //густішати ~ріднути //рідшати, густий ~рідкуватий