рідко 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник антонімів

ГУСТИЙ РІДКИЙ
1. Який складається з великої кількості близькорозміщених один від одного предметів, частин і т. ін., (розміщених речей), щільний, (що висить) рясний. Розташований або розміщений неблизько або нещільно один від одного, рідкуватий, розкиданий.
Густий, а, е ~  рідкий, а, е борода, волосся, гребінь, грива, дощ, листя, ліс, пшениця, сніг, трава. Густі ~  рідкі берези, брови, вії, дуби, зарості, зорі, зуби, крони, кущі, липи, ліхтарі, сосни, стовпи. Бути, виростати, залишатися, зробитися, стати густимрідким. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно, незвичайно густийрідкий.
2. З великим вмістом, концентрацією в рідині чого-н., тугий, крутий. Який перебуває в стані рідини.
Густий, а, е ~  рідкий, а, е борщ, варення, вершки, каша, кисіль, клей, мед, молоко, сироп, сметана, фарба. Бути, здаватися, зробитися, уважатися дуже густимрідким. Винятково, дуже, зовсім, надмірно, сильно густийрідкий.
В густому житті рідкий кукіль росте. Сій просо рідко, де дітей черідка. Сій просо густо, де дітей пусто. Брехня густа, але пуста, а правда рідка, зате як квітка (Народні прислів’я).
Густесенький ~рідесенький, густина ~рідина, густо ~рідко, густіти //густішати ~ріднути //рідшати, густий ~рідкуватий