рідкий 1 значень
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рідки́й | рідка́ | рідке́ | рідкі́ |
| родовий | рідко́го | рідко́ї | рідко́го | рідки́х |
| давальний | рідко́му | рідкі́й | рідко́му | рідки́м |
| знахідний | рідки́й | рідку́ | рідке́ | рідкі́ |
| орудний | рідки́м | рідко́ю | рідки́м | рідки́ми |
| місцевий | на/у рідко́му, рідкі́м | на/у рідкі́й | на/у рідко́му, рідкі́м | на/у рідки́х |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ГУСТИЙ | РІДКИЙ |
| 1. Який складається з великої кількості близькорозміщених один від одного предметів, частин і т. ін., (розміщених речей), щільний, (що висить) рясний. | Розташований або розміщений неблизько або нещільно один від одного, рідкуватий, розкиданий. |
| Густий, а, е ~ рідкий, а, е борода, волосся, гребінь, грива, дощ, листя, ліс, пшениця, сніг, трава. Густі ~ рідкі берези, брови, вії, дуби, зарості, зорі, зуби, крони, кущі, липи, ліхтарі, сосни, стовпи. Бути, виростати, залишатися, зробитися, стати густим ~ рідким. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно, незвичайно густий ~ рідкий. | |
| 2. З великим вмістом, концентрацією в рідині чого-н., тугий, крутий. | Який перебуває в стані рідини. |
| Густий, а, е ~ рідкий, а, е борщ, варення, вершки, каша, кисіль, клей, мед, молоко, сироп, сметана, фарба. Бути, здаватися, зробитися, уважатися дуже густим ~ рідким. Винятково, дуже, зовсім, надмірно, сильно густий ~ рідкий. | |
| В густому житті рідкий кукіль росте. Сій просо рідко, де дітей черідка. Сій просо густо, де дітей пусто. Брехня густа, але пуста, а правда рідка, зате як квітка (Народні прислів’я). | |
| Густесенький ~рідесенький, густина ~рідина, густо ~рідко, густіти //густішати ~ріднути //рідшати, густий ~рідкуватий | |