-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | рівня́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рівня́ймо |
| 2 особа | рівня́й | рівня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рівня́тиму | рівня́тимемо, рівня́тимем |
| 2 особа | рівня́тимеш | рівня́тимете |
| 3 особа | рівня́тиме | рівня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рівня́ю | рівня́ємо, рівня́єм |
| 2 особа | рівня́єш | рівня́єте |
| 3 особа | рівня́є | рівня́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| рівня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рівня́в | рівня́ли |
| жін. р. | рівня́ла |
| сер. р. | рівня́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| рівня́вши |
Словник синонімів
ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало); ОБРІ́ВНЮВАТИ (краї чого-небудь); ПРИЧІ́СУВАТИ (граблями сіно, солому тощо). - Док.: ви́рівняти, розрівня́ти, зрівня́ти, ви́гладити, пригла́дити, розгла́дити, загла́дити, ви́стругати, поструга́ти, нівелюва́ти, підрівня́ти, обрівня́ти, причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує [Констанцій] навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом’ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її [дорогу], розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд [ліжок] (І. Багмут); Граблями причесали його [віз із сіном] з усіх боків (М. Томчаній).
ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ [ПРИМІ́РЮВАТИ] (звич. знаходячи що-небудь спільне); ПРОТИСТА́ВИТИ (знаходячи протилежне, різне). - Док.: порівня́ти, зіста́вити, зрівня́ти, прирівня́ти, приміряти, примі́рити, протиставити, протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш - немає дна... (М. Масло); [Старшина:] Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка - ні! (Г. Хоткевич).
РІВНЯ́ТИ (робити когось, щось однаковим з кимсь, чимсь), ПОРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка). - Док.: порівня́ти, зрівня́ти, підрівня́ти. [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); [Катря:] Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (С. Васильченко); Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (М. Коцюбинський); - Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (М. Стельмах).
УПОДІ́БНЮВАТИ (робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось), ПРИРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, НАБЛИЖА́ТИ, НАБЛИ́ЖУВАТИ, ОТОТО́ЖНЮВАТИ, ІДЕНТИФІКУВА́ТИ книжн. (визнавати цілком однаковим). - Док.: уподі́бнити, прирівня́ти, набли́зити, отото́жнити, ідентифікува́ти. Уподібнювати образ героя легендарному Прометеєві; Прирівняв слона до комара! (прислів’я); - Ти не рівняй жінки до чоловіка... (Г. Коцюба); Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Ю. Мушкетик); Гете, властиве, не мішав революції і терору, та дивно, чому і д. Ганкевич ідентифікує їх (хіба війна і розбій, кара і тортури все одно?) (Леся Українка).