рівновпорядкований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рівновпорядко́ваний рівновпорядко́вана рівновпорядко́ване рівновпорядко́вані
родовий рівновпорядко́ваного рівновпорядко́ваної рівновпорядко́ваного рівновпорядко́ваних
давальний рівновпорядко́ваному рівновпорядко́ваній рівновпорядко́ваному рівновпорядко́ваним
знахідний рівновпорядко́ваний рівновпорядко́вану рівновпорядко́ване рівновпорядко́вані
орудний рівновпорядко́ваним рівновпорядко́ваною рівновпорядко́ваним рівновпорядко́ваними
місцевий на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім на/у рівновпорядко́ваній на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім на/у рівновпорядко́ваних