розїстися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | роз’ї́стися, роз’ї́стись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’ї́жмося, роз’ї́жмось | |
| 2 особа | роз’ї́жся | роз’ї́жтеся, роз’ї́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’ї́мся | роз’їмо́ся, роз’їмо́сь |
| 2 особа | роз’їси́ся, роз’їси́сь | роз’їсте́ся, роз’їсте́сь |
| 3 особа | роз’ї́сться | роз’їдя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роз’ї́вся, роз’ї́всь | роз’ї́лися, роз’ї́лись |
| жін.р. | роз’ї́лася, роз’ї́лась | |
| сер.р. | роз’ї́лося, роз’ї́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’ї́вшись | ||