розїстися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | роз’ї́стися, роз’ї́стись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роз’ї́жмося, роз’ї́жмось | |
2 особа | роз’ї́жся | роз’ї́жтеся, роз’ї́жтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’ї́мся | роз’їмо́ся, роз’їмо́сь |
2 особа | роз’їси́ся, роз’їси́сь | роз’їсте́ся, роз’їсте́сь |
3 особа | роз’ї́сться | роз’їдя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роз’ї́вся, роз’ї́всь | роз’ї́лися, роз’ї́лись |
жін.р. | роз’ї́лася, роз’ї́лась | |
сер.р. | роз’ї́лося, роз’ї́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
роз’ї́вшись |