-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́сти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роз’ї́жмо
2 особа роз’ї́ж роз’ї́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роз’ї́м роз’їмо́
2 особа роз’їси́ роз’їсте́
3 особа роз’ї́сть роз’їдя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́в роз’ї́ли
жін.р. роз’ї́ла
сер.р. роз’ї́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
роз’ї́дений
Безособова форма
роз’ї́дено
Дієприслівник
роз’ї́вши

Словник синонімів

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо - примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ’ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИрідко. - Док.: зруйнува́ти, роз’ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз’їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).
РУЙНУВА́ТИ (порушувати цілість тканин тіла, викликати в них загноєння), РОЗ’ЇДА́ТИ, РОЗТО́ЧУВАТИдіал. - Док.: зруйнува́ти, роз’ї́сти, розточи́ти. Каустик руйнує тканини тіла; Відбілювання проводять у гумових рукавичках, бо хімікати роз’їдають шкіру (з науково-популярної літератури); - Як тепер його [струп] не витнуть і не згоять - м’ясо й кість він розточить (І. Франко).