-1-
дієслово доконаного виду
(стати непридатним для проїзду)

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́здитися, роз’ї́здитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа роз’ї́здиться роз’ї́здяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́здився, роз’ї́здивсь роз’ї́здилися, роз’ї́здились
жін.р. роз’ї́здилася, роз’ї́здилась
сер.р. роз’ї́здилося, роз’ї́здилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’ї́здившись
-2-
дієслово доконаного виду
(почати багато їздити) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́здитися, роз’ї́здитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа роз’ї́здиться роз’ї́здяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́здився, роз’ї́здивсь роз’ї́здилися, роз’ї́здились
жін.р. роз’ї́здилася, роз’ї́здилась
сер.р. роз’ї́здилося, роз’ї́здилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’ї́здившись

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́здитися, роз’ї́здитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роз’ї́здьмося, роз’ї́здьмось
2 особа роз’ї́здься роз’ї́здьтеся, роз’ї́здьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роз’ї́жджуся, роз’ї́жджусь роз’ї́здимося, роз’ї́здимось, роз’ї́здимся
2 особа роз’ї́здишся роз’ї́здитеся, роз’ї́здитесь
3 особа роз’ї́здиться роз’ї́здяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́здився, роз’ї́здивсь роз’ї́здилися, роз’ї́здились
жін.р. роз’ї́здилася, роз’ї́здилась
сер.р. роз’ї́здилося, роз’ї́здилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’ї́здившись
-3-
дієслово недоконаного виду
(роз’їжджатися) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́здитися, роз’ї́здитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа роз’ї́здиться роз’ї́здяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́здився, роз’ї́здивсь роз’ї́здилися, роз’ї́здились
жін.р. роз’ї́здилася, роз’ї́здилась
сер.р. роз’ї́здилося, роз’ї́здилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’ї́здившись

Словник відмінків

Інфінітив роз’ї́здитися, роз’ї́здитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роз’ї́здьмося, роз’ї́здьмось
2 особа роз’ї́здься роз’ї́здьтеся, роз’ї́здьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роз’ї́жджуся, роз’ї́жджусь роз’ї́здимося, роз’ї́здимось, роз’ї́здимся
2 особа роз’ї́здишся роз’ї́здитеся, роз’ї́здитесь
3 особа роз’ї́здиться роз’ї́здяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’ї́здився, роз’ї́здивсь роз’ї́здилися, роз’ї́здились
жін.р. роз’ї́здилася, роз’ї́здилась
сер.р. роз’ї́здилося, роз’ї́здилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’ї́здившись

Словник відмінків

Інфінітив роз’їзди́тися, роз’їзди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роз’їзді́мося, роз’їзді́мось, роз’їзді́мся
2 особа   роз’їзді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   роз’їзди́тимемося*, роз’їзди́тимемось*, роз’їзди́тимемся*
2 особа   роз’їзди́тиметеся*
3 особа роз’їзди́тиметься* роз’їзди́тимуться*
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа   роз’їздимо́ся, роз’їздимо́сь, роз’їзди́мся
2 особа   роз’їздите́ся, роз’їздите́сь
3 особа роз’їзди́ться роз’їздя́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. роз’їзди́вся, роз’їзди́всь роз’їзди́лися, роз’їзди́лись
жін. р. роз’їзди́лася, роз’їзди́лась
сер. р. роз’їзди́лося, роз’їзди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роз’їзди́вшись

Словник синонімів

РОЗМИНА́ТИСЯ (рухаючись назустріч, обходити, обминати і т. ін. одне одного), ПРОМИНА́ТИСЯрозм.; РОЗХО́ДИТИСЯ[РОЗІХО́ДИТИСЯрозм.] (йдучи); РОЗ’Ї́ЖДЖА́ТИСЯ, РОЗ’ЇЗДИ́ТИСЯ (їдучи). - Док.: розмину́тися, промину́тися, розійти́ся, роз’ї́хатися. Напевно, вона не раз розминалась на вулиці з своєю ворожицею, лише не знала, що це саме "вона" (Ірина Вільде); - Як же ми розійдемося, коли місточок вузенький (Г. Квітка-Основ’яненко); Він дійшов до вузла, де роз’їздились трамваї (І. Микитенко).