розїздити 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | роз’ї́здити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роз’ї́здьмо | |
2 особа | роз’ї́здь | роз’ї́здьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’ї́жджу | роз’ї́здимо, роз’ї́здим |
2 особа | роз’ї́здиш | роз’ї́здите |
3 особа | роз’ї́здить | роз’ї́здять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роз’ї́здив | роз’ї́здили |
жін.р. | роз’ї́здила | |
сер.р. | роз’ї́здило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роз’ї́жджений | ||
Безособова форма | ||
роз’ї́жджено | ||
Дієприслівник | ||
роз’ї́здивши |
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | роз’ї́здити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роз’ї́здьмо | |
2 особа | роз’ї́здь | роз’ї́здьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’ї́жджу | роз’ї́здимо, роз’ї́здим |
2 особа | роз’ї́здиш | роз’ї́здите |
3 особа | роз’ї́здить | роз’ї́здять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роз’ї́здив | роз’ї́здили |
жін.р. | роз’ї́здила | |
сер.р. | роз’ї́здило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роз’ї́жджений | ||
Безособова форма | ||
роз’ї́жджено | ||
Дієприслівник | ||
роз’ї́здивши |
Словник відмінків
Інфінітив | роз’їзди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роз’їзді́мо, роз’їзді́м | |
2 особа | роз’їзди́ | роз’їзді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’їзди́тиму | роз’їзди́тимемо, роз’їзди́тимем |
2 особа | роз’їзди́тимеш | роз’їзди́тимете |
3 особа | роз’їзди́тиме | роз’їзди́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’їжджу́ | роз’їздимо́, роз’їзди́м |
2 особа | роз’їзди́ш | роз’їздите́ |
3 особа | роз’їзди́ть | роз’їздя́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
роз’їздячи́* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | роз’їзди́в | роз’їзди́ли |
жін. р. | роз’їзди́ла | |
сер. р. | роз’їзди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
роз’їзди́вши |