-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний роз’ї́зд роз’ї́зди
родовий роз’ї́зду роз’ї́здів
давальний роз’ї́зду, роз’ї́здові роз’ї́здам
знахідний роз’ї́зд роз’ї́зди
орудний роз’ї́здом роз’ї́здами
місцевий на/у роз’ї́зді на/у роз’ї́здах
кличний роз’ї́зде* роз’ї́зди*

Словник синонімів

РОЗ’Ї́ЗД (на одноколійній залізниці); РОЗМИНО́ВКАспец. (у шахті). - Ой, це що? Дніпровський міст? От морока мені з вами! Я ж проїхала роз’їзд! (С. Олійник); Помічник його, теж літня людина, навантаживши останній вагончик, відкотив його до недалекої розминовки (І. Волошин).