розїжджати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | роз’їжджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’їжджа́ймо | |
| 2 особа | роз’їжджа́й | роз’їжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’їжджа́тиму | роз’їжджа́тимемо, роз’їжджа́тимем |
| 2 особа | роз’їжджа́тимеш | роз’їжджа́тимете |
| 3 особа | роз’їжджа́тиме | роз’їжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’їжджа́ю | роз’їжджа́ємо, роз’їжджа́єм |
| 2 особа | роз’їжджа́єш | роз’їжджа́єте |
| 3 особа | роз’їжджа́є | роз’їжджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’їжджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роз’їжджа́в | роз’їжджа́ли |
| жін. р. | роз’їжджа́ла | |
| сер. р. | роз’їжджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’їжджа́вши | ||