розіритуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | розіритува́тися, розіритува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розіриту́ймося, розіриту́ймось | |
| 2 особа | розіриту́йся, розіриту́йсь | розіриту́йтеся, розіриту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розіриту́юся, розіриту́юсь | розіриту́ємося, розіриту́ємось, розіриту́ємся |
| 2 особа | розіриту́єшся | розіриту́єтеся, розіриту́єтесь |
| 3 особа | розіриту́ється | розіриту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розіритува́вся, розіритува́всь | розіритува́лися, розіритува́лись |
| жін.р. | розіритува́лася, розіритува́лась | |
| сер.р. | розіритува́лося, розіритува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розіритува́вшись | ||