розіпріти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розіпрі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розіпрі́ймо | |
| 2 особа | розіпрі́й | розіпрі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розіпрі́ю | розіпрі́ємо, розіпрі́єм |
| 2 особа | розіпрі́єш | розіпрі́єте |
| 3 особа | розіпрі́є | розіпрі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розіпрі́в | розіпрі́ли |
| жін.р. | розіпрі́ла | |
| сер.р. | розіпрі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розіпрі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розіпрі́вши | ||