розімятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розім’я́тися, розім’я́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розімні́мося, розімні́мось, розімні́мся | |
| 2 особа | розімни́ся, розімни́сь | розімні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розімну́ся, розімну́сь | розімнемо́ся, розімнемо́сь, розімне́мся |
| 2 особа | розімне́шся | розімнете́ся, розімнете́сь |
| 3 особа | розімне́ться | розімну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розім’я́вся, розім’я́всь | розім’я́лися, розім’я́лись |
| жін.р. | розім’я́лася, розім’я́лась | |
| сер.р. | розім’я́лося, розім’я́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розім’я́вшись | ||