розімяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розім’я́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розімні́мо, розімні́м | |
| 2 особа | розімни́ | розімні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розімну́ | розімнемо́, розімне́м |
| 2 особа | розімне́ш | розімнете́ |
| 3 особа | розімне́ | розімну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розім’я́в | розім’я́ли |
| жін.р. | розім’я́ла | |
| сер.р. | розім’я́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розім’я́тий | ||
| Безособова форма | ||
| розім’я́то | ||
| Дієприслівник | ||
| розім’я́вши | ||