розімчатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(швидко поширитися) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | розімча́тися, розімча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розімчи́ться | розімча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розімча́вся, розімча́всь | розімча́лися, розімча́лись |
| жін.р. | розімча́лася, розімча́лась | |
| сер.р. | розімча́лося, розімча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розімча́вшись | ||