РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИрозм. (під тривалою дією великого тепла). - Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти[впрі́ти], розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); - А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла - не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).