-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розімліва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розімліва́ймо
2 особа розімліва́й розімліва́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розімліва́тиму розімліва́тимемо, розімліва́тимем
2 особа розімліва́тимеш розімліва́тимете
3 особа розімліва́тиме розімліва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розімліва́ю розімліва́ємо, розімліва́єм
2 особа розімліва́єш розімліва́єте
3 особа розімліва́є розімліва́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розімліва́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розімліва́в розімліва́ли
жін. р. розімліва́ла
сер. р. розімліва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розімліва́вши

Словник синонімів

РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИрозм. (під тривалою дією великого тепла). - Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти[впрі́ти], розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); - А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла - не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).