розімлівати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розімліва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розімліва́ймо | |
2 особа | розімліва́й | розімліва́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розімліва́тиму | розімліва́тимемо, розімліва́тимем |
2 особа | розімліва́тимеш | розімліва́тимете |
3 особа | розімліва́тиме | розімліва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розімліва́ю | розімліва́ємо, розімліва́єм |
2 особа | розімліва́єш | розімліва́єте |
3 особа | розімліва́є | розімліва́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розімліва́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розімліва́в | розімліва́ли |
жін. р. | розімліва́ла | |
сер. р. | розімліва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розімліва́вши |