розімкнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розімкну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розімкні́мо, розімкні́м
2 особа розімкни́ розімкні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розімкну́ розімкнемо́, розімкне́м
2 особа розімкне́ш розімкнете́
3 особа розімкне́ розімкну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розімкну́в розімкну́ли
жін.р. розімкну́ла
сер.р. розімкну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розі́мкнений, розі́мкнутий
Безособова форма
розі́мкнено, розі́мкнуто
Дієприслівник
розімкну́вши

Словник синонімів

ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИрідко,РОЗМИКА́ТИрозм. рідко,ВІДПИРА́ТИрозм. рідко. - Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути - побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив [капрал] ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).

Словник фразеологізмів

розмика́ти / розімкну́ти уста́. Говорити, розмовляти. — Де шукати [скарб]? — Та козак німував.— Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (О. Ільченко); — У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву, а в бесіді .. уста не вміють розімкнути, німіють (Марко Вовчок); Почувала [Гаїнка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Б. Грінченко).