ГРІ́ТИ (на вогні й т. ін. - робити теплим, гарячим),НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ[ЗОГРІВА́ТИ], ВИГРІВА́ТИ, ЗАГРІВА́ТИдіал.;ПІДІГРІВА́ТИ, ПРИГРІВА́ТИ (злегка);ПРОГРІВА́ТИ (повністю); РОЗІГРІВА́ТИ[РОЗГРІВА́ТИ] (перев. поступово або заново те, що охололо); ВІДІГРІВА́ТИ (поступово); ПА́РИТИ, ПРОПА́РЮВАТИ (гарячою водою, паром). - Док.: нагрі́ти, зігрі́ти[зогрі́ти], ви́гріти, загрі́ти, підігрі́ти, пригрі́ти, прогрі́ти, розігрі́ти, відігрі́ти, пропа́рити. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері (Т. Шевченко); Я замислився, нагріваючи руки. Тепер вони мерзнуть мені повсякчас (Ю. Яновський); Розпалила [мати] тріски, зігріла окропу (М. Чабанівський); Порадив [лікар] вигрівати хвору, виписав ліки (М. Олійник); Велика ватра груди загріває (Уляна Кравченко); Я заходився підігрівати чай (О. Гуреїв); Край груби сідає [козак], Плечі свої козацькі пригріває (дума); Помилка Кальниболоцького полягала в тому, що він, не зумівши прогріти наскрізь заліза, спалив його (І. Сенченко); Кухарі розклали здоровецьке багаття.., щоб розігрівать навезені наїдки (І. Нечуй-Левицький); Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює по хаті Вутанька (О. Гончар); Батько поліз на піч парити поперек (С. Чорнобривець).

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИпідсил.,РОЗПА́ЛЮВАТИпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИпідсил.,РОЗБУ́РХУВАТИпідсил.,ЗАРЯДЖА́ТИпідсил.,ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИпідсил.,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИпідсил.,П’ЯНИ́ТИпідсил.,ОП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ОП’Я́НЮВАТИпідсил. рідше,СП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ХМЕЛИ́ТИпідсил.,ПІДІГРІВА́ТИрозм.,РОЗЖЕ́ВРЮВАТИрозм.,РОЗЖА́РЮВАТИпідсил.розм.,ОБУДЖА́ТИ[ОБУЖА́ТИ]заст. - Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп’яни́ти, сп’яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує [гуцул] це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п’янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); - Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. - чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); - Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). - Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.