-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розігра́тися, розігра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розігра́ймося, розігра́ймось
2 особа розігра́йся, розігра́йсь розігра́йтеся, розігра́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розігра́юся, розігра́юсь розігра́ємося, розігра́ємось, розігра́ємся
2 особа розігра́єшся розігра́єтеся, розігра́єтесь
3 особа розігра́ється розігра́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розігра́вся, розігра́всь розігра́лися, розігра́лись
жін.р. розігра́лася, розігра́лась
сер.р. розігра́лося, розігра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розігра́вшись

Словник синонімів

ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́[ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯуроч.,ДОВЕ́РШУВАТИСЯуроч.;ОБХО́ДИТИСЯбез кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯрозм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятисярідшезроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тисярідшеско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́сярідко.В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.
ХВИЛЮВА́ТИСЯ (про море, річку і т. ін. - покриватися хвилями, бути неспокійним), ХВИЛЮВА́ТИрідше; РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, БУРУ́НИТИСЯрідше, БУРУ́НИТИрідше (ставати, бути бурхливим). - Док.: розхвилюва́тися, розігра́тися. - Ну, а я ото такечки й море побачив. Синє та широке, як ковиль-трава хвилюється (О. Донченко); Я бачив озеро внизу, що хвилювало поблизу (П. Грабовський); Аж нараз повіяв вітер, розігралося море (І. Франко); Там, де річка в сковах брами Дужо в скелях буруниться, .. Слухав пісню я вогнисту (П. Усенко); Внизу бурунить і вирує Єнісей (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бри́житися, 1. вирувати.