ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯрідше. - Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Лютиться Тиміш, топче кулемет, випростовується й починає кидати каміння в наступаючого ворога (О. Довженко); Здумав він стремена вчинити, та не мав з чого, так із ниток, - тільки випростувався, стремена й порвались (А. Свидницький); Чіпка підвівся, встав, випрямився (Панас Мирний); Висока постать незнайомого.. то пригиналась, то вирівнювалась, поспішаючи на середину кипучої річки (Є. Кравченко); Мар’яна щось духом почула. Була в’яла, зразу вирівнялась, виструнчилась (С. Васильченко); Секлета гнулась, випрямлювалась, знов нагиналась, неначе тонка верба коливалась на вітрі (І. Нечуй-Левицький).