ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла - робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИрідше,ВИПРАВЛЯ́ТИрідше,РОЗПРА́ВЛЮВАТИрідше. - Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне [Ганнуся] стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий [робітник].. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).