розігнати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розігна́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розжені́мо, розжені́м | |
| 2 особа | розжени́ | розжені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжену́ | розженемо́, розжене́м |
| 2 особа | розжене́ш | розженете́ |
| 3 особа | розжене́ | розжену́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розігна́в | розігна́ли |
| жін.р. | розігна́ла | |
| сер.р. | розігна́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розі́гнаний | ||
| Безособова форма | ||
| розі́гнано | ||
| Дієприслівник | ||
| розігна́вши | ||