розібратися 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розібра́тися, розібра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбері́мося, розбері́мось, розбері́мся
2 особа розбери́ся, розбери́сь розбері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розберу́ся, розберу́сь розберемо́ся, розберемо́сь, розбере́мся
2 особа розбере́шся розберете́ся, розберете́сь
3 особа розбере́ться розберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розібра́вся, розібра́всь розібра́лися, розібра́лись
жін.р. розібра́лася, розібра́лась
сер.р. розібра́лося, розібра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розібра́вшись

Словник синонімів

ЗРОЗУМІ́ТИщо і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ[ВБАГНУ́ТИ]розм.,УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ]розм.,УТЯ́МИТИ[ВТЯ́МИТИ]розм.,ЗМЕТИКУВА́ТИрозм.,УТОРО́ПАТИ[ВТОРО́ПАТИ]розм.,РОЗТОРО́ПАТИрозм.,РОЗЧО́ВПАТИрозм.,РОЗЧУ́ХАТИрозм.,РОЗШОЛО́ПАТИ[РОЗЧОЛО́ПАТИ]розм.,ЗМИКИ́ТИТИрозм.,ВТЕЛЕ́ПАТИфам., УРОЗУМІ́ТИ[ВРОЗУМІ́ТИ]заст.,РОЗЧУ́МАТИдіал.,ЗМІРКУВА́ТИдіал.,ВИ́РОЗУМІТИрідко;УЛОВИ́ТИ[ВЛОВИ́ТИ], УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИрозм. (швидко, легко); РОЗІБРА́ТИСЯу чому,РОЗГАДА́ТИ, РОЗКУСИ́ТИрозм.,РОЗКУМЕ́КАТИфам. (щось складне, неясне, заплутане). - Недок.: розумі́ти, тя́мити, уло́влювати[вло́влювати], схо́плювати, розбира́тися, розга́дувати, розку́шувати рідко.Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Григорій Тютюнник); Тут мій герой не те щоб дрейфив, а просто говорив, що його не так зрозуміли (М. Хвильовий); Романз болем і жалістю збагнув, що стара й досі виглядає свого Івана (М. Стельмах); Спершу нічого не міг утямити, тільки дивився пильно, й на його смаглявому виду з’явився переляк (Є. Гуцало); З отих криків годі було щось уторопати. Цигуля не із слів зрозумів, а просто відчув серцем, що все провалилося (А. Головко); Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); Він спершу не розумів, про що йдеться, а коли розшолопав, куди навертає Сагайдак, то йому одразу аж млосно стало (С. Добровольський); Ніхто в Терпінні не змикитив, яку вигоду матиме Дрочило від пастухування свого приймаченка (І. Головченко і О. Мусієнко); [Старшина:] Я знаю, що вам багато говорить не треба. Ви зразу мене урозумієте (І. Карпенко-Карий); Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Лесь Мартович); Даша прислухалася, але не могла вловити змісту (С. Журахович); Руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський); Для неї, яка з трійок не вилазила, було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіткий та бистрий (О. Гончар); - Зрозуміло, - зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Яновський); Дівчачу натуру трудно розгадати (Г. Квітка-Основ’яненко); На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка, яку не так уже й важко розкусити (М. Стельмах); Вона тепер лише розкумекала, чого прийшли люди, і голосним жалісливим тужінням ніби хотіла компенсувати витрачений на міркування час (І. Кириленко). - Пор. доду́матися, 1. розумі́ти, усвідо́млювати.
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯрозм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ[РОЗХО́ДИТИСЯ] (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИрозм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИрозм. (перев. про мороз). - Док.: поси́литися, поду́жчати, розібра́тися, розходи́тися[розійти́ся], зміцні́ти, зміцнішати, окрі́пнути. Ріка трохи завернула вбік, і течія стала посилюватись (Я. Баш); Вітер усе дужчав і гойдав дерева (І. Нечуй-Левицький); Дощик не вщухав і розбирався вітер (О. Донченко); Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин); Рясніє дощ, і падає лункіше М’яких краплин розмірене биття (М. Бажан); Вже втихала снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле).

Словник фразеологізмів

без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт. Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк).

без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт. Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк).