розібгатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розібга́тися, розібга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розібга́ймося, розібга́ймось | |
| 2 особа | розібга́йся, розібга́йсь | розібга́йтеся, розібга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розібга́юся, розібга́юсь | розібга́ємося, розібга́ємось, розібга́ємся |
| 2 особа | розібга́єшся | розібга́єтеся, розібга́єтесь |
| 3 особа | розібга́ється | розібга́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розібга́вся, розібга́всь | розібга́лися, розібга́лись |
| жін.р. | розібга́лася, розібга́лась | |
| сер.р. | розібга́лося, розібга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розібга́вшись | ||