розібгати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розібга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розібга́ймо | |
| 2 особа | розібга́й | розібга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розібга́ю | розібга́ємо, розібга́єм |
| 2 особа | розібга́єш | розібга́єте |
| 3 особа | розібга́є | розібга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розібга́в | розібга́ли |
| жін.р. | розібга́ла | |
| сер.р. | розібга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розібга́вши | ||