розібгати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розібга́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розібга́ймо | |
2 особа | розібга́й | розібга́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розібга́ю | розібга́ємо, розібга́єм |
2 особа | розібга́єш | розібга́єте |
3 особа | розібга́є | розібга́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розібга́в | розібга́ли |
жін.р. | розібга́ла | |
сер.р. | розібга́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розібга́вши |