розєрепенитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | роз’єрепе́нитися, роз’єрепе́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’єрепе́ньмося, роз’єрепе́ньмось | |
| 2 особа | роз’єрепе́нься | роз’єрепе́ньтеся, роз’єрепе́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’єрепе́нюся, роз’єрепе́нюсь | роз’єрепе́нимося, роз’єрепе́нимось, роз’єрепе́нимся |
| 2 особа | роз’єрепе́нишся | роз’єрепе́нитеся, роз’єрепе́нитесь |
| 3 особа | роз’єрепе́ниться | роз’єрепе́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роз’єрепе́нився, роз’єрепе́нивсь | роз’єрепе́нилися, роз’єрепе́нились |
| жін.р. | роз’єрепе́нилася, роз’єрепе́нилась | |
| сер.р. | роз’єрепе́нилося, роз’єрепе́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’єрепе́нившись | ||