розєднувач 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(пристрій)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | роз’є́днувач | роз’є́днувачі |
| родовий | роз’є́днувача | роз’є́днувачів |
| давальний | роз’є́днувачу, роз’є́днувачеві | роз’є́днувачам |
| знахідний | роз’є́днувач | роз’є́днувачі |
| орудний | роз’є́днувачем | роз’є́днувачами |
| місцевий | на/у роз’є́днувачі, роз’є́днувачу | на/у роз’є́днувачах |
| кличний | роз’є́днувачу* | роз’є́днувачі* |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про людину)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | роз’є́днувач | роз’є́днувачі |
| родовий | роз’є́днувача | роз’є́днувачів |
| давальний | роз’є́днувачу, роз’є́днувачеві | роз’є́днувачам |
| знахідний | роз’є́днувач | роз’є́днувачі |
| орудний | роз’є́днувачем | роз’є́днувачами |
| місцевий | на/у роз’є́днувачі, роз’є́днувачу | на/у роз’є́днувачах |
| кличний | роз’є́днувачу* | роз’є́днувачі* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | роз’є́днувач | роз’є́днувачі |
| родовий | роз’є́днувача | роз’є́днувачів |
| давальний | роз’є́днувачеві, роз’є́днувачу | роз’є́днувачам |
| знахідний | роз’є́днувача | роз’є́днувачів |
| орудний | роз’є́днувачем | роз’є́днувачами |
| місцевий | на/у роз’є́днувачеві, роз’є́днувачу, роз’є́днувачі | на/у роз’є́днувачах |
| кличний | роз’є́днувачу | роз’є́днувачі |