розєднуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний роз’є́днуваний роз’є́днувана роз’є́днуване роз’є́днувані
родовий роз’є́днуваного роз’є́днуваної роз’є́днуваного роз’є́днуваних
давальний роз’є́днуваному роз’є́днуваній роз’є́днуваному роз’є́днуваним
знахідний роз’є́днуваний, роз’є́днуваного роз’є́днувану роз’є́днуване роз’є́днувані, роз’є́днуваних
орудний роз’є́днуваним роз’є́днуваною роз’є́днуваним роз’є́днуваними
місцевий на/у роз’є́днуваному, роз’є́днуванім на/у роз’є́днуваній на/у роз’є́днуваному, роз’є́днуванім на/у роз’є́днуваних