розєднатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | роз’єдна́тися, роз’єдна́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’єдна́ймося, роз’єдна́ймось | |
| 2 особа | роз’єдна́йся, роз’єдна́йсь | роз’єдна́йтеся, роз’єдна́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’єдна́юся, роз’єдна́юсь | роз’єдна́ємося, роз’єдна́ємось, роз’єдна́ємся |
| 2 особа | роз’єдна́єшся | роз’єдна́єтеся, роз’єдна́єтесь |
| 3 особа | роз’єдна́ється | роз’єдна́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роз’єдна́вся, роз’єдна́всь | роз’єдна́лися, роз’єдна́лись |
| жін.р. | роз’єдна́лася, роз’єдна́лась | |
| сер.р. | роз’єдна́лося, роз’єдна́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’єдна́вшись | ||