-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив роз’єдна́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роз’єдна́ймо
2 особа роз’єдна́й роз’єдна́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роз’єдна́ю роз’єдна́ємо, роз’єдна́єм
2 особа роз’єдна́єш роз’єдна́єте
3 особа роз’єдна́є роз’єдна́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. роз’єдна́в роз’єдна́ли
жін.р. роз’єдна́ла
сер.р. роз’єдна́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
роз’є́днаний
Безособова форма
роз’є́днано
Дієприслівник
роз’єдна́вши

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИщо від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИкого, що,ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИкого, що,РОЗМЕЖО́ВУВАТИщо,РОЗ’Є́ДНУВАТИкого. - Док.: відділи́ти, розділи́ти, відмежува́ти, відгороди́ти, відокре́мити, розмежува́ти, роз’єдна́ти. Він ступає на крихітну затінену вербами гребельку, що відділяє ставок від струмка (М. Стельмах); Відділювала [межа] старий ліс від молодника (Лесь Мартович); Маленька річка Пилявка.. розділяла обидва ворожі табори (І. Нечуй-Левицький); Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (І. Ле); Видно.. мур, який відгороджує садок од "чорного" подвір’я (О. Донченко); Від залу його відокремлювала низька огорожа (З. Тулуб); Нас ділить море неозоре, ..та через гори, через море Летить єдиний клич: за мир! (М. Рильський); У сінях, що розмежовували контору колгоспу та сільраду, рівненьким стосом лежали дрова (М. Зарудний); Карпати перестали роз’єднувати єдинокровних синів України (з газети).
РОЗ’Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з’єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ[РОЗДІ́ЛЮВАТИрідко], ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане);РОЗПА́ЮВАТИ (щось спаяне);РІЗНИТИ (викликаючи ворожнечу, чвари між кимсь). - Док.: роз’єдна́ти, розділи́ти, поділи́ти, розкріпи́ти, розпарува́ти, розклепа́ти, розпая́ти, порізни́ти. - Громадяни, ваш час вичерпався. Роз’єдную, - почувся байдужий голос телефоністки (В. Собко); Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ’яненко); Відступали старовинним Перекопським трактом, що проходив якраз через Чаплинку, поділяючи її надвоє (О. Гончар); - Ми з їм з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища (М. Коцюбинський); Касирші чи не хотілося розпаровувати місця, чи й справді не вірилось, щоб такий славний хлопець прийшов у кіно один (О. Гончар); Давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторони, не примушувало забути своїх, навчало держатися купи (Панас Мирний).