розшвендятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | розшве́ндятися, розшве́ндятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розшве́ндяймося, розшве́ндяймось | |
| 2 особа | розшве́ндяйся, розшве́ндяйсь | розшве́ндяйтеся, розшве́ндяйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розшве́ндяюся, розшве́ндяюсь | розшве́ндяємося, розшве́ндяємось, розшве́ндяємся |
| 2 особа | розшве́ндяєшся | розшве́ндяєтеся, розшве́ндяєтесь |
| 3 особа | розшве́ндяється | розшве́ндяються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розшве́ндявся, розшве́ндявсь | розшве́ндялися, розшве́ндялись |
| жін.р. | розшве́ндялася, розшве́ндялась | |
| сер.р. | розшве́ндялося, розшве́ндялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розшве́ндявшись | ||