розчленуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | розчленува́тися, розчленува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розчлену́ється | розчлену́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розчленува́вся, розчленува́всь | розчленува́лися, розчленува́лись |
| жін.р. | розчленува́лася, розчленува́лась | |
| сер.р. | розчленува́лося, розчленува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розчленува́вшись | ||