розтрублений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розтру́блений розтру́блена розтру́блене розтру́блені
родовий розтру́бленого розтру́бленої розтру́бленого розтру́блених
давальний розтру́бленому розтру́бленій розтру́бленому розтру́бленим
знахідний розтру́блений розтру́блену розтру́блене розтру́блені
орудний розтру́бленим розтру́бленою розтру́бленим розтру́бленими
місцевий на/у розтру́бленому, розтру́бленім на/у розтру́бленій на/у розтру́бленому, розтру́бленім на/у розтру́блених