розтопирити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розтопи́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розтопи́рмо
2 особа розтопи́р розтопи́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розтопи́рю розтопи́римо, розтопи́рим
2 особа розтопи́риш розтопи́рите
3 особа розтопи́рить розтопи́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розтопи́рив розтопи́рили
жін.р. розтопи́рила
сер.р. розтопи́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розтопи́рений
Безособова форма
розтопи́рено
Дієприслівник
розтопи́ривши