розсічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розсі́чений розсі́чена розсі́чене розсі́чені
родовий розсі́ченого розсі́ченої розсі́ченого розсі́чених
давальний розсі́ченому розсі́ченій розсі́ченому розсі́ченим
знахідний розсі́чений, розсі́ченого розсі́чену розсі́чене розсі́чені, розсі́чених
орудний розсі́ченим розсі́ченою розсі́ченим розсі́ченими
місцевий на/у розсі́ченому, розсі́ченім на/у розсі́ченій на/у розсі́ченому, розсі́ченім на/у розсі́чених