розпучний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розпу́чний розпу́чна розпу́чне розпу́чні
родовий розпу́чного розпу́чної розпу́чного розпу́чних
давальний розпу́чному розпу́чній розпу́чному розпу́чним
знахідний розпу́чний, розпу́чного розпу́чну розпу́чне розпу́чні, розпу́чних
орудний розпу́чним розпу́чною розпу́чним розпу́чними
місцевий на/у розпу́чному, розпу́чнім на/у розпу́чній на/у розпу́чному, розпу́чнім на/у розпу́чних