-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розпро́ста́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розпро́ста́ймо
2 особа розпро́ста́й розпро́ста́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розпро́ста́ю розпро́ста́ємо, розпро́ста́єм
2 особа розпро́ста́єш розпро́ста́єте
3 особа розпро́ста́є розпро́ста́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розпро́ста́в розпро́ста́ли
жін.р. розпро́ста́ла
сер.р. розпро́ста́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розпро́станий
Безособова форма
розпро́стано
Дієприслівник
розпро́ста́вши

Словник синонімів

ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла - робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИрідше,ВИПРАВЛЯ́ТИрідше,РОЗПРА́ВЛЮВАТИрідше. - Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне [Ганнуся] стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий [робітник].. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).